СОНЦЕЦВІТ СИВИЙ

Сонцецвіт сивий – Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. (ind. H.cretaceum (Rupr.) Juz., H. cretophilum Klok. et Dobrocz.)

Рід Helianthemum поширений головним чином у Європі в областях  Середземномор’я та в Середній Азії. Даний рід нараховує 80 видів рослин, деякі з них –  вічнозелені.

Назва роду походить від грецьких слів «helios» – cонце та «anthos» – квітка.

Сонцецвіт сивий з вузькою еколого-цинотичною амплітудою, занесений до Червоної книги України, потребує посиленої охорони. За останніми науковими даними в Україні є три локалітети: Кременецькі гори («Дівочі скелі»), береги Сіверського Донця, р. Айдар. Вид представлений локальними віддаленими популяціями. Розмір та межі популяцій чітко визначаються лімітуючими факторами і мають вигляд плям або вузьких смуг. Специфіка умов зростання, екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обгрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу в минулому, штучне заліснення, знищення природних лісових ділянок внаслідок розорюваності, надмірне випасання та витоптування, інтенсивне відвідування призводить до обмеження місць зростання даного виду та скорочення площ його популяцій.

Сонцецвіт сивий зростає на столоподібних вершинах, щільних або рихлих вапнякових породах чи відшаруваннях, на осипах вапняків. Це – багаторічна вічнозелена рослина (напівкущик) 15 – 30 см заввишки з численними лежачими  або висхідними гілочками. Листки супротивні,  еліптичні або лінійно-довгасті, зверху зелені, знизу сірі або білуваті від густого опушення. Квіти 10 – 15 мм діаметром, жовті. Суцвіття – рідке гроно (китиця) до 10 – 15 см завдовжки. Цвіте у травні – липні, плодоносить у липні – серпні, розмножується насінням.

Охороняється у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори» (H. canum ), філіалі «Крейдова флора» Українського степового  ПЗ, НПП «Святі гори» (H.cretaceum).

Значення: декоративне, ценозоформуюче, протиерозійне, грунтотвірне.

РОЗМОВА З СОНЦЕЦВІТОМ

Автор: Мирослава САВЕЛІЙ

  
Я запитала навесні у сонцецвіту:

–  Що є найбільшим щастям в світі?

–  Жить у гармонії з природою й собою

        І проганяти сум назавжди із журбою!

Радіти променям ясного сонця,

Що нас вітає крізь віконце;

Радіти деревам, квітам, травам,

Співам птахів та росам золотавим!»

–  А ще які поради, дасиш нам, сонцецвіте?

–  Ловити мить та гідно жити,

      Не кривдити, не заздрити,

     А ближнього всім серденьком любити!

–  Я дякую тобі, мій сонцецвіте,

        Я людству передам – як треба жити.

        Тобі бажаю я зацвісти не раз,

      Бо ти для нас – дороговказ у добрий час!

ВІДДІЛ КВІТНИКОВО-ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН Колекція нараховує 220 видів, 84 сорти, 11 форм. У відділі квітниково-декоративних рослин працює 8 чол., із них завідувач відділу Бойко С.А., яка працює над розділом «Інтродукція малопоширених спорових декоратиних рослин для оптимізації садово-паркових ландшафтів». Молодший науковий співробітник Кубінська Л.А. працює над створенням розарію за модульно-лінійною системою та підбором рослин для комбінованих композицій. Молодший науковий співробітник Поліщук Л.П. працює над інтродукцією нових сортів роду Callistephus Cass. в умовах Західного Полісся і перспективи їх використання. Основними завданнями в її роботі є освоєння та розвиток колекції сортів рослин роду Callistephus Cass., дослідження особливостей життєвого циклу та вивчення еколого-фізіологічних властивостей рослин. Молодший науковий співробітник Скакальська О.І. працює за напрямком: «Створення колекційно-експозиційної ділянки декоративних ліан», метою якого є створення віцетуму. Фахівець Гнатюк І.А. працює над формуванням колекцій багаторічних квітниково-декоративних рослин. Фахівець Гоменюк О.П. працює над мобілізацією ґрунтопокривних рослин в умовах культури з метою використання їх декоративних властивостей створено колекції ґрунтопокривних, цибулинних, декоративно-листяних та декоративно-квітучих видів, ліан.

ВІДДІЛ ДЕНДРОЛОГІЇ Колекційний фонд відділу дендрології нараховує 325 видів та форм дерев’янистих рослин, у тому числі листяних, деревних  та чагарникових рослин – 275, хвойних – 50 таксонів. Науково-дослідна робота відділу здійснюється відповідно до теми: «Створення колекційно-експозиційних ділянок декоративних фанерофітів на основі вивчення принципів та умов їх інтродукції та адаптації». У відділі працює 10 чоловік: завідувач відділом – 1, провідні фахівці – 3, фахівець – 1, молодші наукові співробітники – 2, техніки – 3. Створені численні колекції декоративно-листяних та красиво-квітучих дерев та кущів:    Колекція рододендронів нараховує 16 видів та представлена 36 екземплярами. Сюди належать як листопадні, так і вічнозелені види, які відзначаються високими декоративними якостями у період цвітіння.    Колекція спірей нараховує 19 видів та 7 декоративних форм. Завдяки різноманітності форм та забарвлення квітів (білі, рожеві), величині кущів (від 0,3 до 2,5 м), часу та тривалості цвітіння (квітень-серпень) спіреї є незамінним елементом озеленення та створення садово-паркових композицій.        Колекція бузків представлена 7 видами та 10 сортами. Сорти бузку звичайного відзначаються високими естетичними якостями, величиною суцвіть, простими та махровими квітами різноманітних відтінків.     Колекція магнолій нараховує 10 видів та 5 декоративних форм. Дана колекція представлена як деревами (магнолія кобус, трипелюсткова, Лебнера), так і  кущовими формами (магнолія Суланжа, зірчаста). На їх основі створено експозиційно-колекційну ділянку «Сад магнолій».      Закладено колекцію барбарисів (4 види та 5 сортів), що відзначаються різноманітним забарвленням листя (темно-червоним, жовтим, золотистим, зеленим) протягом усього вегетаційного періоду.  Досить великою є колекція красиво-квітучих кущів: дейції, вейгели, гортензії, чубушників, форзиції, що представлені різними видами та сортами. У відділі дендрології значна увага приділяється також вирощуванню хвойних рослин, що різняться габітусом та формою крони, забарвлення хвої та користуються великим попитом в озелененні. Колекція хвойних рослин нараховує близько 33-х видів, 17-и декоративних форм. Найчисленнішими є преставники роду: туя, ялівець, ялина, ялиця, кипарисовик. Для широкого використання в озелененні нових інтродукованих рослин велика увага приділяється отриманню садивного матеріалу в короткі терміни шляхом стеблового живцювання. Розробленні ефективні методи вирощування хвойних та листяних рослин з використанням тепличного повітряно-крапельного зрошення. У відділі дендрології зростають рослини як місцевої, так і зарубіжної флори. Інтродукційне випробування проходять ряд цікавих екзотичних рослин: ліріодендрон тюльпановидний, софора японська, бархат амурський, мирт звичайний, екзохорда китицевидна, принсепія китайська, кельрейтерія волосиста, птеростиракс щетинистий, церціс канадський та інші. В колекції є ряд реліктів, що збереглися до нашого часу ще з льодовикового періоду: гінкго дволопатеве, метасеквоя гліптостробусовидна та ін. Досить цікавими є штамбові форми рослин: клен гостролистий (ф. пурпурова), сакура, вишня повстиста, карагана дерев’яниста, кизильник Суєцький та плакучі форми модрини європейської та берези. За рослинами колекційного фонду проводяться фенологічні спостереження, дослідження динаміки їх росту та розвитку, особливостей розмноження в умовах інтродукції, та вивчення перспективності даних видів для озеленення регіону.

ВІДДІЛ АКЛІМАТИЗАЦІЇ ПЛОДОВИХ ТА ЯГІДНИХ КУЛЬТУР Відділ займається створенням колекцій плодових  та ягідних культур, формуванням плодово-декоративного саду, проведенням дослідницької роботи по інтродукції та акліматизації нових та малопоширених видів плодово-ягідних рослин. У відділі працює 6 чоловік: завідувач відділу (1), науковий працівник (1), провідні фіхівці (2), техніки (2). Загальна площа земельної ділянки становить 2,5 га. Колекційний фонд нараховує 67 видів із 14 родин. Кількість сортів плодових та ягідних культур – 157. Колекції: Ø       видів яблуні та груші; Ø       сортів яблуні; Ø       видів кісточкових порід; Ø       ягідних культур; Ø       інтродукованих плодово-ягідних культур. Формовий сад займає площу 0,25 га. Спланований в регулярно-симетричному вигляді кордонів і пальмет. Посередині саду знаходиться плодова клумба, де формуються яблуні і груші у вигляді спіральної вази. Клумба обсаджена штамбовими ягідними кущами поричок, смородини, аронії. Є ділянка сланких і кущових форм, а також одиночних штучних форм (куля, змійка, піраміда, вісімка, кругова пальметта та ін.). У саді також ростуть кизил, вишня повстяна, слива, персик, виткі рослини (виноград, актинидії, лимонник). До колекції інтродукованих культур входять чотири види актинидій (коломікта, полігама, гостра, пурпурова), лимонник китайський, аронія чорноплідна, жимолості китайська і їстівна, маслинка багатоквіткова (гумі), шефердія срібляста, ірга овальна, дерен справжній (кизил), ліщина велика (фундук), буяхи. Це - цінні харчові рослини, що мають також лікувальні властивості. Дані рослини також багаті на вітаміни та біологічно активні речовини. Серед актинидій, щорічним плодоношенням, вирізняються коломікта і полігама. Щедрий урожай дає маслинка багатоквіткова. Незважаючи на те, що в суворі зими вона підмерзає, проте за рік-два повністю відновлюється. Цінними лікарськими властивостями характеризуються всі частини кизилу: плоди, кісточки, квіти, листки, кора, насіння. Великий вміст БАР мають лимонник китайський, шифердія срібляста, маслинка; високовітамінними рослинами вважаються аронія, актинидія, ірга, айва. Усі рослини, зазначенні вище, проходять оцінку біологічних особливостей та продуктивних якостей.

ВІДДІЛ ФІТОСОЗОЛОГІЇ Створено в 2001 році. Структура: Ø       Завідувач відділом – Л.Л. Онук. Ø       Наукові співробітники: Т.В. Чубата, С.О. Віхорчук, І.О. Скоропляс.  Ø       Фахівець –  М.Р. Микулич. Ø       Технік –  В.Р. Кричковська. Тема: «Інтродукція та збереження ex situ біологічного різноманіття рослинного світу». Публікації: понад 20 наукових статей і тез. Закладено й утримуються в догляді колекції рослини природної флори:        «Систематика рослин» –   понад 300 видів.        «Раритетна флора» –  понад 100 видів. Загальний фонд рослинних зразків становить понад 460 видів у т.ч. форми, гібриди, сорти. Створено експозицію із залученням рослин природної флори. Розробляється експозиційно-колекційна ділянка «Раритетні види». Працівниками відділу створюються експозиції, надаються консультації, здійснюються обстеження територій, оформлення наукових обґрунтувань, озеленення. Співробітники відділу проводять екскурсії в природні біоценози та по території ботанічного саду. Колекційні ділянки рослин природної флори відділу фітосозології Експозиційна ділянка природньої флори

ВІДДІЛ 
ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ТА НОВИХ КУЛЬТУР

З 2001 року розпочався новий етап у розвитку та становленні Кременецького ботанічного саду. В цьому ж році розпочато роботу по створенню колекції лікарських рослин, кормових, овочевих та пряних культур.

В результаті десятилітньої роботи відділу лікарських рослин та нових культур було створено колекцію, що нараховує 387 таксонів, 48 сортів, 10 форм, 2 гібриди, 2 амфідиплоїди. Найчисленнішу групу складають багаторічні трав’янисті рослини, частка яких становить 50 %. Основними представниками цієї групи є види із родин: Apiaceae, Asteraceae, Fabaceae, Lamiaceae, Brassicaceae, Poaceae та інші. Однорічники становлять 42%. Частка дворічників – 8 %. За ознаками до господарських груп належать дикоростучі та культивовані рослини: лікарські – 111 видів, 8 сортів; кормові – 128 видів, 29 сортів, 9 форм; овочеві – 74 види, 8 сортів; пряносмакові – 73 види.

Основними напрямками наукових досліджень та практичної роботи відділу є:

Ø             вивчення ритмів росту та розвитку інтродукованих рослин, їхніх продуктивних показників, стійкості до шкідників та хвороб;

Ø             запровадження у промислове виробництво нових перспективних видів рослин.

Щорічно, на базі колекційного фонду відділу, проводяться численні екскурсії для студентів вищих та середніх навчальних закладів; надаються консультації з агротехніки вирощування та догляду за кормовими, овочевими, лікарськими та пряносмаковими культурами.

   Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis L.)

Змієголовник молдавський (Dracocephalus moldavica L.)

 На передньому плані Центрантус червоний (Centranthus ruber (L.) DC)

Про нас пишуть у пресі...

 

За матеріалами районної газети "Діалог" № 21 (8090)

від п'ятниці, 20 травня 2011 року 

Директор Кременецького ботанічного саду -- Роман Степанович ІВАНИЦЬКИЙ

Директор Кременецького ботанічного саду Роман Степанович ІВАНИЦЬКИЙ 

та заступник директора з наукової роботи Антоніна Миколаївна Ліснічук

ЯКЩО ЛЮДИНА ПОДБАЄ ПРО  ПРИРОДУ - 

ПРИРОДА ОБОВ'ЯЗКОВО ВІДДЯЧИТЬ ЇЙ  ЗА ЦЕ

Антоніна Ліснічук

Для працівників Кременецького ботанічного саду завжди актуальним є вислів: «Якщо людина подбає про  природу – природа обов’язково віддячить їй за це». З цією метою було проведено акцію «Посади дерево», що проходила в співпраці з студентами Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка за егідою працівників відділу дендрології. В результаті проведеної акції було висаджено 200 дерев на горі Воловиця.

Ще однією важливою подією стало проведення акції «Прибери планету», в якій брали участь учні ЗОШ № 2 під керівництвом працівників відділу державної охорони та сектору екологічної освіти та рекреації. Акція проходила на території саду в районі урочища «Гниле озеро». В результаті – упорядковано (прибрано від сміття) територію площею 0,50 га.

Кременецький ботанічний сад

 Кременецький ботанічний сад є не тільки перлиною Кременця, але і всієї Тернопільської області та одним із  найстаріших ботанічних садів України.

Заснований Кременецький ботанічний сад в 1806 році при Волинській гімназії (пізніше Кременецький ліцей), що мав стати навчально-виховною та науковою базою для студентів ліцею.

Протягом 1806-1809 рр. над проектом ботанічного саду та його втіленням працював відомий ірландський майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Мак-Клєр.

Площа саду становила 4,5 га. Він складався із парку відпочинку,         розарію, шкілки, трьох оранжерей, парників, аптекарського городу. Зібрана Д. Мак-Клєром  колекція живих рослин нараховувала 480 видів місцевої флори та 760 екзотів.

У 1809 році директором саду став доктор медицини і ботаніки та зоології, австрієць Віллібальд Бессер. Площа розширюється до 20 га. Кількість видів рослин зросла до 1200, а сад став одним із кращих та відомих далеко за кордоном.

У 1832 році Кременецький ліцей разом із ботанічним садом був закритий. Основна колекційна база була вивезена у м. Київ для організації університету св. Володимира (нині Національний університет ім. Т. Шевченка) та ботанічного саду при ньому (тепер ім. акад. О.В. Фоміна).

Спроби відновити роботу саду проводились в 1921-1939 рр., 1951-1969 рр.

Новий етап в розвитку ботанічного саду та відродженні науково-дослідної роботи для ботанічного саду розпочинається з 1990 року за Постановою Ради Міністрів України. А з 2001 року сад переведений у підпорядкування Міністерству екології та природних ресурсів України.

На даний час  в ботанічному саду функціонує 5 наукових відділів: дендрології, квітниково-декоративних рослин, фітосозології, акліматизації плодово-ягідних культур, лікарських рослин та нових культур. В колекції яких нараховується деревних та кущових – 217 видів; лікарських – 111 видів і 8 сортів; кормових – 128 видів 29 сортів, 9 форм; овочевих – 74 види, 8 сортів; пряносмакових – 73 види; квітниково-декоративних – 220 видів, 84 сорти, 11 форм, рослин природної флори – 270 видів, з них 11 занесених до Червоної книги України, понад 100 різного природоохоронного статусу (ендеміки, регіонально-рідкісні, реліктові); плодових та ягідних – 66 видів, 141 сорт.

Площа ботанічного саду становить 200 га, колекційний фонд нараховує понад 2000 таксонів. Тут зростають вікові дерева, що є однолітками саду та прикрашають своєю величчю краєвиди.

Територія саду репрезентує типовий ландшафт Кременецьких гір, що представлений чергуванням схилів різноманітної експозиції зайнятих рідкісним для Європи типом грабово-дубових лісів, плющевих, а також грабовими, хвойними та мішаними лісами, вершинних площин із степовими ділянками, скельних утворень з петрофітною рослинністю. Абсолютна висота верхніх відміток території складає 399 м, а нижніх 255 м.

Сьогодні основна увага зосереджена на відродженні та реставрації історичної частини території саду, впорядкуванні, освоєні нових територій, створення експозиційних ділянок (коніферетум, сад магнолій, розарій, альпінарій, сад витких культур, декоративний плодовий сад), розвитку рекреаційної діяльності, впровадженні енергозберігаючих технологій, організації еколого-натуралістичного центру.

Підсумком реалізації цих завдань повинно стати досягнення  головної мети – становлення ботанічного саду як наукової та освітньо-виховної та природо-охоронної установи для всієї території північного заходу України.

Особлива увага надається еколого-освітній діяльності. З цією метою на території саду діють 5 екологічних маршрутів, що містять навчально-пізнавальну, еколого-виховну, рекреаційно-оглядову інформацію. Маршрути охоплюють майже всю територію саду і дають можливість  максимально ознайомитися різноманіттям рослин та ландшафтними композиціями. В планах є також розбудова туристичної інфраструктури тощо.

Кременецький ботанічний сад є одниміз найстаріших в Україні, що своїм існуванням завдячує таланту та мудрості багатьом видатним особистостям, серед яких Діонісій Мак-Клєр та Віллібальд Бессер.

Сьогодні, після 200-річного ювілею, ми можемо переглянути історію, оцінити, підвести підсумки довготривалої роботи. Багато зусиль прикладено для відродження саду, ми вдячні всім хто сприяв цьому, допомагав, підтримував.

У 1996 році Кременецький ботсад очолив кандидат сільськогосподарських наук, за кваліфікацією вчений-агроном Василь Григорович Стельмащук,  життя якого обірвалося 4-го липня 2010 р. 14 років  Василь Григорович очолював установу. Вдосконалюючи роботу колективу з великою повагою ставився до доробку попередників, разом з тим втілював в життя свої ідеї та задуми. Яскравим свідченням його роботи є здобутки і напрацювання колективу. Під невтомним керівництвом Василя Григоровича створено колекційний фонд установи, нові експозиційні ділянки, розроблено Проект організації території ботсаду, проведено три міжнародні конференції.

Василь Григорович Стельмащук,

директор Кременецького ботанічного

саду 1996-2010 рр.

Навесні цього року на посаду директора ботанічного саду призначено перспективного, досвідченого Романа Стапановича Іваницького, який пропрацював у виробничій сфері лісівництва близько 12-и років. Паралельно, займається він ще й викладацькою діяльністю та завершує роботу над кандидатською дисертацією.

Сподіваємося, що найближчим часом управлінський талант нового керівника та самовіддана праця колективу дасть вагомі плоди перебудови та вдосконалення нашої установи.

Директор

Кременецького ботанічного саду

Роман Степанович Іваницький

Кременецький ботанічний сад активно приймає участь в природоохоронній діяльності регіону та функціонує як науково-дослідна та навчально-освітня установа. Започатковано міжнародну співпрацю з навчальними закладами та установами біологічного профілю Європи, Америки, Азії. Укладено угоди про співпрацю з провідними науковими установами України.

Організовує роботу наукового підрозділу установи заступник директора з наукової роботи, кандидат біологічних наук Антоніна Миколаївна Ліснічук.

Директор Кременецького ботанічного саду Роман Степанович Іваницький

та заступник директора з наукової роботи, кандидат біологічних наук

Антоніна Миколаївна Ліснічук

Адреса Кременецького ботанічного саду така: вул. Ботанічна, 5, м. Кременець, Тернопільська обл.,Україна

 Знайти Кременецький ботанічний сад легко: по вулиці Словацького потрібно пройти вгору, повз музей поета Юліуша Словацького. Через 200 м буде центральний вхід до ботанічного саду з скульптурою Вілібальда Бессера поряд.