СОНЦЕЦВІТ СИВИЙ
Сонцецвіт сивий – Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. (ind. H.cretaceum (Rupr.) Juz., H. cretophilum Klok. et Dobrocz.)
Рід Helianthemum поширений головним чином у Європі в областях Середземномор’я та в Середній Азії. Даний рід нараховує 80 видів рослин, деякі з них – вічнозелені.
Назва роду походить від грецьких слів «helios» – cонце та «anthos» – квітка.
Сонцецвіт сивий з вузькою еколого-цинотичною амплітудою, занесений до Червоної книги України, потребує посиленої охорони. За останніми науковими даними в Україні є три локалітети: Кременецькі гори («Дівочі скелі»), береги Сіверського Донця, р. Айдар. Вид представлений локальними віддаленими популяціями. Розмір та межі популяцій чітко визначаються лімітуючими факторами і мають вигляд плям або вузьких смуг. Специфіка умов зростання, екстенсивне природокористування, нехтування екологічним обгрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу в минулому, штучне заліснення, знищення природних лісових ділянок внаслідок розорюваності, надмірне випасання та витоптування, інтенсивне відвідування призводить до обмеження місць зростання даного виду та скорочення площ його популяцій.
Сонцецвіт сивий зростає на столоподібних вершинах, щільних або рихлих вапнякових породах чи відшаруваннях, на осипах вапняків. Це – багаторічна вічнозелена рослина (напівкущик) 15 – 30 см заввишки з численними лежачими або висхідними гілочками. Листки супротивні, еліптичні або лінійно-довгасті, зверху зелені, знизу сірі або білуваті від густого опушення. Квіти 10 – 15 мм діаметром, жовті. Суцвіття – рідке гроно (китиця) до 10 – 15 см завдовжки. Цвіте у травні – липні, плодоносить у липні – серпні, розмножується насінням.
Охороняється у філіалі «Кременецькі гори» ПЗ «Медобори» (H. canum ), філіалі «Крейдова флора» Українського степового ПЗ, НПП «Святі гори» (H.cretaceum).
Значення: декоративне, ценозоформуюче, протиерозійне, грунтотвірне.
Немає коментарів:
Дописати коментар